Джерельце

Вважаю, що це колектив, який може показати нашу культуру на належному рівні.

Тішить мене те, що тим колективом керують стало одні й ті само люди, які практично посвятили своє життя цьому. Вони щасливі, напевно по-своєму, тому що сягнути такого рівня – це багато, і вважаю, що достатньо.

Я вже був на одному ювілеї “Джерельця” і тішить мене те, що це є дитячий колектив, який має вже певне напрацювання і виробив певну традицію, який практично вніс свою лепту в пошуку фольклору і його популяризації серед населення.

Тішить мене також те, що тим колективом керують стало одні й ті само люди, які практично посвятили своє життя цьому колективу і він є продуктом їхньої діяльності, їхньої праці. Вони щасливі, напевно по-своєму, тому що сягнути такого рівня і створити такий колектив – це багато, і вважаю, що достатньо. Дай Бог, щоб оце “Джерельце” плило і помагало всім вірити у щось добре. Вважаю, що це колектив, який може показати нашу культуру на належному рівні. Від першого знайомства з колективом, я “Джерельце” дуже полюбив.

Ще є одна моя суб'єктивна думка, як нефахової людини, та все-таки я голова товариства “Бойківщина”, ще й наукового. Ми вартісні тим, що ми оспівуєм культуру своєї маленької батьківщини, це Бойківщини.. Погодьтеся, конкурувати з такими містами, як Львів, Київ і інші центри на українському рівні нам буде дуже складно. І, можливо, колектив сягне, дай Бог, ще вище, але його рівня ні один обласний колектив не сягне. Вони поза конкуренцією. Але так само я вважаю, що “Джерельце” повинно бути бойківським (а не загальноукраїнським). Гуцули мають свій стиль, мають щось оригінальне своє, а ми повинні мати своє, і тим бути поза конкуренцією. Є творці сучасного, професійного фольклору, нема проблем, але я свій погляд виклав вам. Тому що вважаю, що все-таки ми всі тут провінція. Хочем ми того, чи не хочем, і то природньо. Але ніхто за нас не може сказати про нас.

Опубліковано: Інформаційний додаток до газети "Рідне поле". - 18 травня 2003 р.