Джерельце

Воскресіння Христове – найбільше і найсвітліше свято усього християнського світу. Празник Пасхи багатий не тільки величними Богослужіннями, радісними співами і глибоко символічними обрядами, але й розмаїтими народними звичаями. Вони походять ще з передхристиянських часів, коли наш народ у тому самому часі відзначав свято привітання весни і весняного сонця.

Християнська релігія багато з тих прадавніх народних звичаїв освятила, надала їм християнського значення і символіки та прийняла за свої.

Премилі великодні пісні творять один могутній гімн радості. Особливим виявом великодньої радості на нашій Україні були гаївки, гагілки, веснянки – цей дорогоцінний скарб ранньої культури наших прапрадідів.

На Великдень, після Служби Божої, скуштувавши свяченого яйця та паски, люди виходили в гаї, сади, левади, на церковні площі і влаштовували масові забави, де ще їхні мами і бабусі з року в рік справляли це велике свято душі.

Лунають оглушливі, повні сили і розмаху пісні і завмирають десь аж ген під небесами, а кожен звук пісні лягає просто на серце. Земля оживає, діти босоніж наганяють струмки, дівчата водять гаївки, а душа спалахує радістю. Немає жодного понурого обличчя – все співає і все веселиться.

Щоб ці звичаї не втратили своїх чар, на затьмарились з плином літ, відтворені великодні забави переносяться на сцену, щоб ще раз свідчити –чиї ми діти, яких батьків.

І вже зі сцени лунає привітання “Христос воскрес!”, а велика глядацька аудиторія, як українська, так і тих країн, де побувало “Джерельце” відповідала і відповідає: “Воістину воскрес!”, як символ єдності і любові, запаленої від дитячих сердець.

Вже стає традиційним, що кожного року у час Великодних свят «Джерельце» виступає з цією програмою не тільки у концертних залах, але й на церковних площах. Власне перший показ «Великодних забав» і відбувся на майданах моршинських церков у великодній понеділок ще 1990 року, а за рік постала вистава «Писанко, воскресни».

Серед найзначніших виступів з цією програмою – 1992 рік, участь у II-му турі обласного конкурсу хорових колективів, Львів, Шевченківський гай – відкриття виставки “Галицька писанка”; 1993 рік – запис на Львівському телебаченні, 1997 рік – запис оновленої та розширеної програми “Великодні забави”;1999 рік – участь у Новому Сончі, Польща на Міжнародному фольклорному фестивалі “Свято дітей гір”, (висока оцінка артистичної ради); 2000 рік - м. Кішкунгалаш, Угорщина, Міжнародний фестиваль “Свято збору врожаю”, м. Скоп’є, Македонія, Міжнародний фольклорний фестиваль “Істібанско здравоживо”; 2001 рік - м. Київ, палац “Україна”, творчий звіт Львівщини “Духовний скарб Галичини – тобі, соборна Україно” м. Львів, відкрита сцена при кінотеатрі ім. О. Довженка, концерт під патронатом голови ЛОДА М. Гладія “Великдень єднає”; 2002 рік - м. Свебодзін, Польща, участь в урочистостях та концертних програмах, присвячених 700-річчю міста, Крим, Артек, IV міжнародний конкурс-фестиваль дитячої та юнацької творчості “Наша земля – Україна”, (I місце).