Публікації про "Джерельце"

ФЕСТИВАЛЬНИЙ ЩОДЕННИК

За тринадцять років незалежності нашої держави, в Україні вже витворились певні традиції святкування новітніх державних свят. Однак завжди приємно, коли хтось у цьому може сказати нове слово, вписати щось своє, оригінальне і неповторне у сформовану і вже дещо стереотипну матрицю.

Тиждень, що минув для Стрийщини пройшов не лише під знаком тріади свят – Днів молоді, Конституції та Державності, але й події, котра за останнє десятиріччя, (а як глянути вглиб стрийської історії, то хтозна, чи й перед ним) не мала аналогів. До Стрия та Моршина завітали три польські дитячі колективи з міст Ланьцут та Крачкова. Понад сто юних артистів разом зі своїми виховниками за ці дні мали можливість ознайомитись зі Стрийщиною, Львовом, поспілкуватись із українськими дітьми та дати спільні концерти.

Цій зустрічі передує своя історія. Не так давно Зразковий театр української пісні "Джерельце" Моршинської школи мистецтв, (керівник – Заслужений працівник культури України Ірина Король) був запрошений на святкування Дня Конституції Польщі до м. Ланьцут, де заприязнився із колективами "Грація", м. Ланьцут, та "Контраст" і "Патрія", з м. Крачкова. Дитячу дружбу підтримали дорослі – в особах начальника відділу культури Стрийської районної державної адміністрації п. Юлії Курилишин та війта м. Крачкова п. Казіміра Солтиса. І ось вже за два місяці польські колективи ступили на українську землю.

Організацією прийняття гостей заопікувались відразу три структури - відділ культури Стрийської районної державної адміністрації, (п. Юлія Курилишин), відділ культури Міської ради м. Моршин, (п. Алла Михнич) та Моршинська школи мистецтв (п. Ростислав Фединець). І хоч ці організації належать до різних територіальних управлінь, та варто відзначити їхнє виключне взаєморозуміння та допомогу у цій справі. Все-таки прийняти таку кількість осіб при відомому нинішньому стані культури, майже без жодних меценатів доволі нелегко. А тому колективи розмістили наступним чином – ансамбль "Грація" приймали у себе в родинах учасники Нежухівського самодіяльного колективу, а колективи "Контраст" та "Патріа" люб'язно погодився прийняти головний лікар у санаторії ""Геолог Прикарпаття". На закордонних артистів чекала й насичена культурна програма. Найперше це зустріч із заприязненими творчими колективами. Мені пощастило бути на такій зустрічі у Моршинській школі мистецтв. Як розповіли діти театру "Джерельце", цієї довгожданної зустрічі вони вже не могли дочекатись, а тому прийшли до школи за декілька годин (!) до приїзду колективу, котрий в той час чомусь довго затримували на українському кордоні. Та коли вже із-за рогу виринув білий автобус із надписом "Ланьцут", дитячій радості не було меж! На небі вже рясно засіялись зірочки, коли з хлібом-сіллю керівник театру п. Ірина Король привітала гостей. І перекладача в цю хвилину не було потрібно - теплі слова, що линули від серця зрозумілі були всім. Що ж до дітей – то вони обіймались і тішились одне одному не як давні приятелі, а як справжні братіки та сестрички...

А вже наступного дня гості з Польщі відбули на екскурсію до Львова. Однак їхня оглядова подорож була запланована дещо по-іншому від традиційних маршрутів. Як творчим колективам, їм було запропоновано оглянути та послухати розповідь про Львівську державну музичну академію ім. М. Лисенка, Львівську обласну філармонію, Театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької та драматичний ім. Марії Заньковецької, історичні пам'ятки міста та, звичайно, Личаківський цвинтар, по котрому, зрештою екскурсоводам не довелось проводити групу, оскільки керівники колективів добре знали і самі розповідали дітям історію їхніх славних земляків.

І в цьому моменті потрібно зробити невелике відхилення. Вже від довшого часу мені вдається спостерігати цікаву картину взаємопорозуміння двох наших народів: чим молодшими є представники обох націй, тим легше їм прийняти історичні факти, наскільки б вони були неприємними для обох сторін, очевидно розуміючи, що тільки шляхом толеранції та поважання волі іншого, ми зможемо досягнути кращих результатів, аніж йдучи наперекір один одному.

Та повернемось до теми. Здавалось би, після такого насиченого дня, годилось би лише повечеряти та відправитись відпочивати. Однак ні. Директор Моршинської школи мистецтв приготував для усіх дітей справжнє свято! На шкільній території було приготоване усе для вогнища та дискотеки на свіжому повітрі. Після декількох слів взаємного привітання залунали привітальні фанфари і спалахнули ватри. Польські та українські діти з Нежухова та Моршина співали та танцювали, пекли ковбаски (знову ж завбачливо припасеними для цього організаторами свята), тішились одне одному, і в тому вирі емоцій, радості руху вже годі було відрізнити "наших" дітей від "їхніх". Спадало на думку одне – коли вони, ці юні громадяни обох країн вже сьогодні так легко знаходять взаємопорозуміння, спільні теми зацікавлень, то невже в майбутньому вони характер таких теплих приятельських стосунків не перенесуть у сфери своєї діяльності на культурному, економічному, політичному, дипломатичному міжнародних рівнях? Адже спогади з дитинства вкарбовуються в душу на все життя.

Наступного дня у Моршинському палаці культури відбувся Гала-концерт колективів. Побоювання організаторів щодо чисельності глядацького залу дуже швидко розвіявся. Така кількість бажаючих прилучитись до міжнародного мистецтва потішила би й іменитих зірок. Знову лунали привітання та музика запальних польських танців і дзвінких українських пісень. І невідомо, кому більше раділа публіка – чи рідним "джерельцятам", а чи гостям, - вигуки "браво" та гучні оплески супроводжували кожен виступ.

Та на цьому свято спільного мистецтва, яке по-суті стало Першим міжнародним молодіжним фестивалем Стрийщини ще не завершилось. "Контраст", "Патріа" та "Грація" вирушили на концерт до с. Братківці на урочистий концерт з нагоди Дня конституції. Тут їх надзвичайно тепло зустрічали, а почуття українців висловила у своєму вітальному слові Заступник голови Стрийської районної адміністрації з гуманітарних питань п. Ірина Цехоня.

Та наближалась хвилина розставання. Колективи роз'їхались на останню зустріч до тих, хто їх приймав. І знову у Моршинській ШМ на поляків чекала несподіванка. Якщо досі учасники театру тільки співали, танцювали та декламували, то тепер у руках майже кожного з них з'явився музичний інструмент і таким невеликим, проте звучним оркестром діти зустрічали та проводжали в дорогу своїх ровесників. Здивуванню як однієї, так й іншої сторони дорослих не було меж. Ось що здатне зробити добре і розуміюче ставлення до дітей, їхніх зацікавлень та творчості! Що ж до праці викладачів МШМ, результат якої проявився так несподівано – коментарі лишні.

Перший міжнародний молодіжний фестиваль Стрийщини завершився. Пройшов успішно і без перешкод, але й без належної фінансової підтримки... Знову весь тягар організації ліг на плечі декількох фанатично відданих рідній культурі людей. Культурі тої країни, яка на державному рівні здається зацікавлена лише у свідомому пригноблення національної свідомості. І далеко не потрібно йти. Якби ті кошти, котрі були витрачені на проведення нашумілого чемпіонату з боксу, за підтримки багатьох, (не будемо нині їх рекламувати!), хоч частково були розділені ще й на культуру, то на сьогодні організатори фестивалю ще б не ходили з питанням, де дістати кошти, щоб розрахуватись за те, що відбулось... А тепер порівняймо резонанс від обидвох акцій та їхні перспективи. No comments…

І на кінець. Колектив "Джерельце" отримав запрошення до Ланьцута, як логічне продовження творчих стосунків. Та чи фінансові труднощі знову стануть йому на перешкоді? І чи знову його виїзд підтримають лише окремі особи, що знають – якщо культуру нині не підтримувати, то вона просто зникне. На те, щоб творити повинні бути і сили, а не залишатись від боротьби з власною держаною політикою.

Н. ДЗВІНКА

Опубліковано: м. Моршин, 2004 р.