На весілля… до батьків


І знову сидять вони на покутті, дзвінко витинають музики, і майорять на морозі стрічки святково прибраної брами, і летить селом з кутка в куток: ласкаво просимо на весілля!.. Золоте - батька й матері.

Шумить, вирує золоте весілля. Щирі поздоровлення на адресу пари «молодої » виголошують гості. Правда, у дружок та дружбів срібна паморозь закралась у колись буйні чуби та пита­ні коси, а весільним староста І. М. Хомишинець, що дружбою першим був, то «гірко-гірко!» вкотре виголошує молодим, то просить: «Ану, Іване, нашої давай!» І вже в руках Івана Федоровича скрипка - здається, що й роки назад відступили, ні сивини, ні зморшок. Та ж сама скрипка, що й 50 років тому витинала бой­ківські коломийки на весіллі, виконує вальс молодості. Звучить він у просторій, добротній оселі як пам'ять про воєнні роки, і довгожданну перемогу, і перші кроки колективного господарства. Та ось мелодія переростає в дзвінкі акорди про щасливе життя.

50 років у подружній злагоді прожили Єва Іванівна та Іван Федорович Фединці. Взаємоповаги, щирої любові, працьовитості навчали й дітей. Трійко їх - дві дочки, Ірина та 0льга, і син Ростислав – росли, піднімались, мужніли. За­раз уже в дочок свої сім'ї: Ірина два синочки і донечку виховує, Ольга - Тарасика-першокласника.

А ще всім своїм дітям передав Іван Федорович любов до музики: чи не з колиски виростали вони під ніжну мелодію батькової скрипки. Музика-самоук, як прагнув він побачити дітей освіченими музикантами! Усі троє - випускники Львівської консерваторії ім. М. Лисенка, зараз працюють викладачами в музичних школах.

Сьогодні вони приїхали на золоте весілля до бать­ків. Звичайно, подарунки, поздоровлення. Та чи не найбільшою втіхою стало для батька з матір'ю виконання дітьми їхньої улюбленої пісні «Реве та стогне Дніпр широкий». Підготувались до привітання і онуки, такі ж співучі та до музики вдатні. Четвертокласниця Оксана прочитала вірш, присвячений бабусі, колишній трудівниці радгоспу.

Довго не стихали пісні, розповідаючи про вірність та любов, що рокам непідвладні.

О. СКІЛЬСЬКА

Опубліковано: Радянська Верховина. - 19 березня 1973 р. - № 34 (5027).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *