Моршинське “Джерельце” живиться з народних ручаїв


Прикарпатське місто Моршин знане завдяки своїм цілющим джерелам як бальнеологічний курорт з 1876 року. А чверть століття тому до цих джерел долучилося нікому не відоме «Джерельце». Тоді не відоме, бо нині слава про нього розійшлася далеко по Україні та Європі.

у святковому концерті виступає Джерельце

Що ж то за «Джерельце»? Так називається дитячий фольклорно-етнографічний ансамбль Моршинської школи мистецтв, створений і виплеканий його організатором і незмінним керівником Іриною Король, через що колектив жартома називають «Королівським». Походить вона з гірського мальовничого села Тухольки на Сколівщині, з родини споконвічних бойків Фединців, здобула належну музичну і педагогічну освіту, взявши в довгу дорогу життя «те, що не згорає» - любов до. рідного отчого порога, своєї землі, народу і його розмаїтих скарбів духовності. Народні свята, обряди, звичаї, традиції, пісні - те, що живить її «Джерельце» і дає наснагу всім - учасникам ансамблю, їхнім батькам, глядачам і слухачам, де б вони не жили і ким би не були.

Репертуар дитячого мистецького колективу розкривають самі назви вистав: «Вифлеємська ніч», «Хресна дорога», «Свято Івана Купала», «Обжинки», «Стрілецька слава», «Бойківське весілля», «О рідна наша українська мати» та інші. Засобами пісні, танцю, декламування діти створюють справжнє живе дійство, обрамлене їхніми барвистими, вишитими і гаптованими за народними зразками, ношами. Все це на сцені рухається, танцює, співає, пливе, декламує, а в підсумку возвеличує душу і серце, наснажує сили, сповнює єство українця гордістю за свій народ.

У Моршині не обходиться жодне свято, урочиста подія без участі його «Джерельця». Ансамбль побував у багатьох населених пунктах і регіонах України, на фестивалях і конкурсах і завжди високо підтримував честь рідного міста і краю, здобував звання лауреата і переможця. Слухаючи його, в людей, за визнанням одного з глядачів, наче виростають крила для високого польоту в духовному небі України.

Ірина КорольЗа 25 років в ансамблі виступали півтисячі дітей, які, в цьому можна бути цілком певним, завжди будуть щирими і палкими шанувальниками свого, рідного, дорогого - духовних оберегів народу. Слідами наставниці пішли десятки її колишніх вихованців, деякі з них стали призерами конкурсів і фестивалів, а головне - справжніми українськими патріотами. За це художній керівник, заслужений працівник культури Ірина Король здобула визнання і повагу в колег по праці, вихованців, глядачів, численні подяки і в усній, і в письмовій формах.

Разом з ювілеєм колективу непомітно підкрався і її особистий ювілей. На сцені Палацу культури невтомну трудівницю і педагога тепер вшанували нинішні 45 хлопчиків і дівчаток з ансамблю, керівники Моршина, діячі мистецтва, педагоги, представники Стрийської районної та міської влади, численні гості. Було багато квітів, добрих побажань, вдячних глядачів. А вона стояла посеред людської уваги дещо розгублена і розтривожена, хоч перебувати у фокусі сотень очей та десятків закулісних юпітерів начебто давно призвичаєна. Стояла і слухала, щоб набратися від цього дійства - вшанування нових сил до праці з дітьми, в ім'я високості рідного народу.

Роман ПАСТУХ
Фото Йосипа МАРУХНЯКА

Опубліковано: Високий замок. - 1998 р. - № 23. - С. 4.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *