Джерельце

Листопадовий день посміхався до стриян теплими сонячними променями, хвилюючими голівками осінніх квітів, які мешканці нашого міста принесли з собою на свято - відкриття у Стрию пам'ятника відомому діячеві національно-визвольних змагань, Голові Українського Державного Правління, Голові Проводу ОУН, Президенту Антибільшовицького Блоку Народів Ярославу Стецьку. Символічно, що це свято співпало з іншим - відзначенням 79-х роковин проголошення ЗУНРу - знаменної віхи в історії Української державності.

Свято вілкриває міський голова Роман Шрамов'ят. Він запрошує на імпровізовану трибуну почесних гостей свята - духовенство, дружину Ярослава Стецька - Голову Головного Проводу ОУН з-під стягу Бандери та Головного Проводу Конгресу Українських Націоналістів, Президента Антибільшовицького Блоку Народів, депутата Верховної Ради України Славу Стецько, Голову Всеукраїнської Булави Братства ОУН-УПА Михайла Зеленчука, заступника голови Львівської обласної держадміністрації Василя Базіва, народних депутатів України Івана Біласа, Ігоря Осташа, Тараса Процев'ята, голову обласного Проводу КУНу Івана Губку, авторів пам'ятника - скульпторів Володимира Одрехівського та Володимира Сколоздру, делегацію з Франції, представників Сгрийської райдержадміністрації.

У своєму слові Роман Шрамов'ят насамперед привітав стриян зі святом.

- У цей святковий день, - сказав він, - ми зібралися на цьому майдані, щоб відкрити пам'ятник славному синові українського народу Ярославу Стецьку. Все своє життя він віддав боротьбі за волю українського та інших поневолених народів. Сьогодні ми з гордіспо можемо сказані: здійснилася мрія українського народу - жити у власній державі. Я вірю, що настане день, коли тлінні останки наших національних героїв будуть перезахоронені в Києві, і український народ віддасть честь і шану своїм героям. Ми сьогодні зобов'язані робити все для того, щоб наша Україна засяяла у сузір'ї народів Європи. Адже саме до цього змагали великі Провідники української нації Євген Коновалець, Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько.

Пан Шрамов'ят запрошує почесних гостей свята Славу Стецько та Михайла Зеленчука відкрити пам'ятник. Спадає полотнище, і під оплески присутніх над Стриєм возвеличується погруддя пам'ятника, який від сьогодні стане історичною пам'яткою нашого міста.

Свято оголошується відкритим. У виконанні хору «Ватра» Стрийського будинку вчителя звучить гімн Українських націоналістів «Зродились ми великої години». Пан Шрамов'ят запрошує духовних отців церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці м. Стрия освятити пам'ятник. Хвилююче звучать слова молитви - Боже благословення нашим добрим діянням.

Отець Йосафат Каваців звертається до присутніх вшанувати пам'ять всіх українських героїв, які полягли за волю України, вітає стриян із святом. Головне, наголосив о. Каваців, - щоб у наших серцях не згасала віра у Бога, у добро, у наш завтрашній день. Бо лише з вірою в серці ми переможемо всі наші негаразди, збудуємо справді вільну і незалежну Українську державу. І добре, що в Стрию оцінили працю Ярослава Стецька, а в його особі - всіх героїв, які віддали життя за волю України.

До слова запрошується Слава Стецько. Її хвилювання передається присутнім. І звучать над містом хвилюючі слова цієї мужньої жінки, яка стала своєрідним символом української нації і з честю несе прапор національно-визвольних змагань, який отримала з рук свого чоловіка - Ярослава Стецька.

- Сьогодні відзначаємо 79-і роковини проголошення ЗУНР. Цей день зв'язаний з датою ЗО червня і символічно зв'язаний з цим відкриттям пам'ятника Ярославу Стецьку у Стрию. Адже актом ЗО червня 1941 року на Зборах українців, скликаних Організацією Українських Націоналістів у Львові, було відновлено самостійність України. Ярослав на цих Зборах був обраний Головою Українського Державного Правління.

Я вдячна галові міста Роману Шрамов'ятові, скульпторові Володимиру Одрехівському, членам оргкомітету за здвигнення цього пам'ятника, а також мешканцям Сгрийщини, що прийшли на це відкриття.

Ярослав Отецько - був великий політик, великий дипломат. У боротьбі проти комунізму і російського імперіалізму він робив ставку на власні сили так, як й ціла наша Організація. Після того він уважав, що треба забути усі чвари, усі непорозуміння і треба єднати народ в єдину велику силу, яка була б спроможна воювати і вибороти самостійність Україні. Тому він у 1946 році скликає конференцію представників поневолених народів у Мюнхені і засновується Антибільшовицький Блок Народів. Це, великою мірою заслуга Ярослава - всюди, де жила еміграція України, інших поневолених народів, були засновані філії: і там, де не було української спільноти, і там, де не було еміграції інших поневолених народів. Наприклад, на Цейлоні було товариство прихильників Антибільшовицького Блоку Народів. Ярослав вважав, шр Україна є революційною проблемою світу, бо від України залежить, чи Російська імперія розвалиться на самостійні держави, чи ця імперія буде загрожувати і провокувати війну. Тому в інтересах світу було, щоб Україна стала самостійною державою. Ярослав не помилився, каїн твердив, що в цілому евггі можна знайти прихильників української справи - визволення України. Для того були розбудовані наші станиці там, де була еміграція і там, де її не було. Ярослав ішов на контакт з різними урядами, як, наприклад, національним Китаєм.

Гадаю, наша молодь підхопить ідеї Ярослава Стецька, буде вивчати діла Степана Бендери, Романа Шухевича. Вірю, що скоро зникнуть з України пам'ятники Леніну, Дзержинському. На їх місці будуть пам'ятники нашим героям: Мазепі, Бандері, Шухевичу і Стецьку - від Сяну до Дону. Тільки тоді ми зможемо бути спокійними за нашу Українську державу.

З вітальним словом від Львівської облдержадміністрації на святі виступив Василь Базів. Він, зокрема, наголосив, що наші земляки - вихідці із Стрийщини, які сьогодні займають високі державні посади у Львові, відчувають відповідальність перед Стрийщиною і її мешканцями. Місто, у якому вперше в Україні був піднятий синьо-жовтий прапор, й надалі повинно бути взірцем національної свідомості, позитивних зрушень на шляху державотворення. Пан Базів висловив побажання, щоб вся Україна була такою твердою і послідовною, як наша Стрийщина.

Автор пам'ятника Володимир Одрехівський у своєму виступі подякував «доброму господарю, який дбає про своє місто і його мешканців» Роману Шрамов'яту, «великому трудівнику» Роману Маланію, а також керівникам облдержадміністрації. «Такі свята, як сьогоднішнє, - сказав пан Одрехівський, - єднають нас у єдину сім'ю, нагадують нам, хто ми, допомагають долати труднощі».

Теплими оплесками зустріли присутні виступ генерал-майора Українських Збройних Сил, депутата Верховної Ради України Івана Біласа. Улюбленець галичан, Іван Білас подякував стриянам, що зуміли належно оцінити діяльність Ярослава Стецька, який присвятив своє життя служінню українській нації - «в ім'я творити добро, жити для українського народу, для України». Іван Білас подякував ветеранам ОУН-УПА - послідовникам Степана Бандери та Ярослава Стецька за їх мужність і вірність українській національній ідеї. Він запевнив, що для них, українських військовиків, поняття Української держави є вічне і святе. «Українська Армія ніколи не буде поза політикою, як цього домагаються окремі політики, - сказав Іван Білас. - Найвища політика для нас - це служити українському народові, вільній і незалежній Українській державі. У наших серцях дух Коновальця, Бандери, Шухевича, Стецька. А це запорука того, що Україна більше ніколи не буде передана в руки загарбників». Того дня стриян щиро вітали депутати Верховної Ради України Ігор Осташ, Тарас Процев'ят, голова Всеукраїнської Булави Братства ОУН-УПА Михайло Зеленчук, голова Львівської обласної організації КУН Іван Губка, голова Проводу Стрийської міськрайонної організації КУН Микола Магас. Зворушливими були виступи співголів французько-української асоціації «Маруся» Ліонеля Дюа та Уляни Чайківської. «Я вклоняюся перед пам'яттю Ярослава Стецька - цього великого чоловіка, який є історією України, - сказав пан Дюа. - Я розповім своїм землякам у Франції про Україну як про країну великої душі, гостинну і привітну, з великим культурним багатством. Я буду радити своїм друзям приїхати в Україну, щоб поклонитися українському народові, до якого маю велику любов і пошану. Я вірю, їм буде так радісно, як мені сьогодні - бути з вами на вашому величному святі».

Пані Уляна Чайківська передала низький уклін пані Славі Стецько від українців, що проживають у Франції. Поділилася теплими спогадами від зустрічей із Степаном Бандерою та Ярославом Стецьком, які відвідували їх, молодих українців, у французьких вишкільних таборах. Пані Уляні особливо запам'яталися такі слова Степана Бандери: «Вірте, що Україна буде вільною. Вам жити у ній».

Завершилося свято чудовим концертом, який подарували стриянам учасники моршинського дитячого ансамблю «Джерельце».

Любов СОКОЛІВСЬКА
Фото В. Сиротяка

Опубліковано: Гомін волі. - 4 листопада 1997 р. - № 125 (1132). - С.1-2.